З досвіду роботи

"Розвиток навчально - пізнавальної діяльності шляхом використання різних технологій навчання в поєднанні з критичним мисленням."

„Початкова школа повинна стати школою мислення, фундаментом творчих здібностей учнів. Дитина повинна бути думаючою, активним здобувачем знань, допитливим шукачем істини, мандрівником у світі пізнання».

В.О.Сухомлинський

Реформа школи й донині частково не виправдовує себе, оскільки і сьогодні учні часто розглядаються як «умістилища пам'яті». Проте для розвинених країн основним завданням освіти є те, щоб після закінчення школи випускники стали повноправними людьми, готовими до усіх труднощів дорослого життя, здатними вижити й бути успішними.

Одне з головних завдань – формування у дітей сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання. При цьому особливе значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, уміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.

Тобто, необхідно навчити дитину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності

Працюючи в школі понад 30 років, я намагаюся зробити процес навчання цікавим і активним, створивши для цього комфортні умови. Таке навчання вимагає від мене та учнів опрацювання різноманітних інформаційних джерел (підручників, словників, енциклопедій), комп’ютерних технологій, Інтернету. Тому й поставила перед собою основною метою розвиток критичного мислення молодших школярів.

 Сучасні діти приходять до школи з величезним бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а й бути активними  учасниками навчального процесу: ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо вчитель постійно організовує на своїх уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті  знання – якісними.  Мені, як і будь-якому вчителю, хочеться, щоб на уроках панувала атмосфера творчості, відчуття пошуку, духовної свободи, результативності. Тому я у роботі зі своїми учнями постійно намагаюсь побудувати навчальний процес так, щоб діти проявляли живість уявлення, фантазію, могли порівнювати та асоціювати, спиратися на інтуїцію та підсвідомість. Усе це дитина має проявити за допомогою особливих розумових операцій, якими є аналіз, синтез, абстракція, конкретизація і узагальнення. Така організація педагогічної діяльності вимагає від мене, як від учителя,  оволодіння новими методами роботи, впровадження нових технологій, і насамперед,  технології   розвитку критичного мислення.       

Технологія розвитку критичного  мислення (ТРКМ) – це проект співпраці вчених, вчителів усього світу. Він був запропонований  у 90-і роки 20 століття американськими вченими К.Мередит, Ч.Темпл, Дж.Стил як особлива методика навчання, що містить відповідь на питання: як вчити мислити?  І мета даної технології полягає у розвитку уміння школярів мислити, (уміння приймати виважені рішення, працювати із інформацією, аналізувати різні сторони явищ).        

Американський  професор, викладач літератури мічиганського коледжу, доброволець програми розвитку критичного мислення, Девід Клустер стверджує, що мислити критично можна в будь-якому віці: не лише у дорослих, а і в першокласників достатньо для цього життєвого досвіду. Актуальність  цього висловлення  безперечна. Адже молодший шкільний  вік – сприятливий і значущий період для виявлення  та розвитку творчого потенціалу особистості. У цьому віці формується комплекс цінностей, якостей, здатностей, потреб особистості, що лежать в основі її творчого ставлення до дійсності. Це твердження надало мені бажання переконатися в правдивості цих слів. Тому я спробувала у власній практиці використати елементи технології критичного мислення.                          

Насамперед, звичайно ж, треба було розібратись, а що ж таке критичне мислення? Що означає мислити критично?

Тут є важливими дві обставини:                                                                     1) критичне мислення – це не просте мислення, а мислення, яке спричиняє самовдосконалення;                          

2) бажане самовдосконалення приходить з навичками використання стандартів коректної оцінки процесу мислення.

Коротко кажучи, це − самовдосконалення мислення на підставі певних стандартів.                                                  

                       Основні фази критичного мислення

І. Виклик.
         1) Актуалізація, відтворення всього, що учень знає (десь щось чув, щось читав тощо) з даної теми. Дуже важливо, щоб учень на цій фазі сам визначав рівень своїх знань.
        2) Активізація учня, напрямлена на свідомий, ґрунтовний та критичний підхід до розуміння нової інформації, активна участь у процесі навчання.
         3) Формування особистого інтересу до теми з тим, щоб учень сам ставив собі мету навчання.
Види діяльності учнів: парна та групова мозкова атака, використання ключових слів, перехрещених логічних ланцюжків, поділ на кластери (смислові блоки), конструктивна таблиця “знаємо-хочемо знати-дізналися” тощо.
ІІ. Реалізація (осмислення).
       1) Отримання нової інформації за умови постійної підтримки активності до навчання, інтересу до теми.
       2) Осмислення нової інформації: задача вчителя – допомога в усвідомленні учнями власного розуміння матеріалу, сприйманні нового.
       3) Співставлення нової інформації з власними знаннями.
Види діяльності учнів: маркування тексту – прийом «INSERT», складання таблиць (синтезу, «плюс – мінус – цікаво», концептуальної таблиці), доповнення таблиці головних та другорядних питань, тощо.
ІІІ. Рефлексія (самооцінка), або роздуми.
        1) Цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації; закріплення нових знань і активна перебудова уявлень у відповідності з новою інформацією.
        2) Вироблення відповідного ставлення до матеріалу, що вивчається, виявлення ще незнаного – тем і проблем для подальшої роботи: активне переформулювання отриманої інформації сприяє формуванню особистого ставлення до нових знань.
              Основи критичного мислення потрібно закладати в учнів  ще з молодшого шкільного віку. Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення має безліч стратегій, але вікові особливості молодших школярів не дають змоги працювати за окремими з них.
              Достатньо ефективним для формування критичного мислення молодших школярів є методичні прийоми, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки.
             Серед них:
     - асоціативний кущ, гронування;
    - прийом критичного читання;
    - кероване читання з передбаченням;
    - метод «прес»;
    - порушена послідовність;
    - взаємні питання;
    - сенкан і т.д.
             Варто  будувати уроки так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, мав змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпотези під час спілкування зі своїми однокласниками та учителем. Такий підхід до процесу навчання й виховання дітей сприяє розвитку їхніх інтелектуально-творчих задатків.
              Під час занять можна організовувати пряме спілкування між дітьми, дозволяти перемовлятися, обмінюватися думками, що сприяє розвиткові самоповаги, формує почуття особистої гідності. А саме:
Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини.

    Практичне застосування технології розвитку критичного мислення в             

                                                  початковій школі

·             вчити дітей осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах;

·             вчити думати, проникати в суть явищ;

·             аналізувати;

·             фантазувати;

·             спостерігати, милуватися навколишнім світом;

·             бачити прекрасне, розвивати естетичний смак;

·             розширювати свій духовний світ;

·             виховувати культуру мислення та мовлення.

Ця тема є актуальною, бо:

-  забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

- сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

- робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку.

Розвитку критичного мислення молодших учнів сприяє використання на уроках таких продуктивних технологій навчання:

-         технології проблемного викладання знань;

-         інноваційних технологій;

-         технології проектів;

-         інформаційно-комунікаційних технологій;

-         ігрових технологій.

Для розвитку мислення школярів застосовую на уроках проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності.

Одним із напрямків реалізації проблеми розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках є використання інформаційних технологій. За рахунок чого активізуються психічні процеси учнів: сприйняття, увага, пам'ять, мислення; набагато активніше і швидше відбувається збудження пізнавального інтересу. Адже людина за своєю природою більше довіряє очам, і більше 80% інформації сприймається і запам’ятовується нею через зоровий аналізатор. Дидактичні переваги уроків з використанням інформаційних технологій – створення ефекту присутності («Я це бачив!»), в учнів з'являється інтерес, бажання дізнатися і побачити більше.

Одним із методів, що спонукає розвиток самостійної, творчої діяльності учнів є метод проектів. В основі цього методу  лежить розвиток в учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, формування критичного мислення, мислення високого рівня.

Метод проектів передбачає можливість впровадження різноманітних за своєю типологією проектів в залежності від їх тематики та призначення, які доцільно використати для практичного застосування набутих учнями знань. Це можуть бути індивідуальні та групові проекти. У роботі над проектами учні вчаться здобувати знання самостійно, користуватися надбаними навичками для рішення практичних завдань. Вони розвивають свої комунікативні навички – постійно спілкуються з іншими учнями, викладачами – звертаються по допомогу за порадою та конструктивною критикою. Учням потрібно вміння користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, факти, аналізувати, робити висновки. Практична значимість проектної діяльності складається ще й у формуванні вміння представляти свою роботу на конференціях різного рівня, готувати тези до виступу. Тому необхідним етапом виконання проекту є його захист, колективне обговорення.

Міцні знання, уміння й навички учні набувають у процесі активної пізнавальної діяльності, важливим збудником якої є інтерес.  Щоб підтримати цей інтерес, я використовую різні форми зацікавленості: дидактичні і сюжетні ігри, задачі у віршах, задачі-жарти, ребуси, ігрові і цікаві ситуації. Вони потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення. Тому у роботі із моїми учнями всі  свої знання і уміння, весь набутий досвід я направляю на формування таких якостей , які дозволять їм знайти своє місце у майбутньому житті . 

Працюючи в початковій школі, я з впевненістю можу сказати, що які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають стратегії розвитку критичного мислення.

Застосування технології розвитку критичного мислення, на мою думку, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні  ефективніше засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

Висновки. Розвиток критичного мислення є складовим ета­пом особистісного розвитку. Можливості молодшої школи у цьому випадку достатньо високі. Формується система став­лення до дійсності. У цей період проблематика критичного мислення стає особливо актуаль­ною, бо її вивчення допомагає пізнавати відо­мі явища, а також краще опановувати новий  шкільний матеріал, який не завжди вимагає тільки запам’ятовування. Сприяє розвитку са­мостійності та творчості, звільняє від конфор­мізму і догматизму. Натомість, важливо не лише використовувати критичне мислення, а в першу чергу розуміти сутність цього феномену задля кращого оволодіння критичним мисленням як практичною навичкою. У цьому випадку необ­хідним є вивчення критичного мислення у школі, завдяки чому можна розкрити зміст критичного мислення як соціально значущого феномену та запропонувати практичні методи розвитку цього вміння.

Україна знаходиться на складному шляху націо­нального відродження та побудови демокра­тичної держави. За таких обставин критичне мислення є не тільки наслідком демократичного способу життя, але і чинником його форму­вання. Сучасні діти − це перш за все потен­ціал державного розвитку. Тому від наявності чи відсутності у школярів вміння мислити кри­тично залежить певною мірою доля суспільства.

Навчитися мислити критично означає, по-перше, слідувати правилам логіки, а по-друге, також зважати на ряд  загальних психологічних моментів. Тому,  щоб навчити учнів мислити критично, намагаюсь  направляти їх увагу в правильне русло, вчу самостійно робити висновки та знаходити рішення, аналізувати та спостерігати, шукати пояснення. Завдяки органічній взаємодії слова й унаочнення, а також  використанню  ІКТ, намагаюсь виробляти у школярів уміння помічати в предметі  яскраве, характерне, властиве даному предмету й зображувати його словом, виховувати внутрішню потребу передавати власне бачення світу, власне сприймання краси.

«Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок» − так доцільно налаштовувати  учнів, прагнучи розвинути їхній інтерес до світу, їхню фантазію, думку. Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Але при цьому слід враховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку. 

І тут особливу увагу звертаю на такі моменти: 

1. Організовую спостереження.  

             Молодші школярі "дивляться", але "не бачать". Потрібно акцентувати увагу дітей на суттєвому, новому, тому, що робить роботу оригінальною.         2. Стимулюю творчу уяву.   

Діти 6-9 років яскраво сприймають світ, для них характерна особлива емоційність уяви. Тому я допомагаю їм зрозуміти побачене, почуте, пережите, допомагаю віднайти зв'язки, відношення між явищами та предметами, і тим самим закладаю основи творчого мислення.                        

3. Розвиваю потребу творчості.

Створити атмосферу престижності творчого процесу. Варто використати притаманну дітям цього віку імпульсивність та спрямувати її на творчість: запропонувати придумати риму, загадку, казку, самостійно віднайти що-небудь цікаве у природі тощо.                                                          

4. Підтримую позитивні емоції.  

Відомо, що діти молодшого шкільного віку сильно цінують думку дорослих, радіють власним і чужим успіхам. Тому моє завдання − дозволити дитині отримати почуття задоволення від власних досягнень, від власної творчої праці.                                                                                                            

5. Виховую вольові риси характеру.  

У творчому процесі, а зокрема у творчому мисленні, важливу роль відіграють такі вольові риси характеру як самостійність, сміливість, наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, здатність піти на ризик. За словами відомого педагога А. С. Макаренко: "відмова від ризику означає відмову від творчості". Як один з ефективних засобів виховання вольових рис характеру я у своїй практиці використовую  різноманітні ігри.                  

6. Добираю завдання так, щоб будь-який вид діяльності містив  елементи творчості.  

              Для того, щоб здатність до творчого мислення не залишалася лише в пасивному стані, щоб отримати певні результати, потрібен постійний стимул, двигун, котрий буде активізувати творчість. Таким двигуном таким двигуном для моїх учнів конкурси, олімпіади, змагання тощо .

При побудові уроку за основу беру його трьохфазову структуру: виклик, осмислення, рефлексія. Але досвід показав, що моделювати урок у цій технології не завжди доречно, а іноді і непросто. Особливо у 1 класі.

 В той же час окремі елементи технології використовую досить часто.  

«Мозкова атака» або «мозковий штурм» − це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.  Саме "мозковий     штурм" спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета "мозкового штурму" чи "мозкової атаки" в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо певної проблеми. Кластер (англ. cluster скупчення) , гронування — об’єднання  кількох однорідних елементів, яке може бути сприйнятим як самостійна одиниця, наділена певними властивостями. Цей метод ми ще називаємо «Асоціативний кущ» − стратегія навчання, яка закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв'язок між окремими поняттями, тому, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенцій, спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності. «Джигсоу» — методична стратегія, згідно з якою учні працюють у групах, причому кожна вивчає окреме питання. Після вивчення інформації, проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всьому класу, навчаючи при цьому інших. Таблиця  − «З-Х-Д» - з нею поки що працюємо колективно. «Бортові журнали» - метод ,схожий на попередній. Відмінність у тому, що такий   журнал веде кожен учень. Гра «Вірю – не вірю» - проводиться перед початком пояснення матеріалу зразу після повідомлення теми уроку. Метод «прес». Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку з приводу даного матеріалу.

 На власному досвіді я переконалась, що  саме методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію, адаптує до життя у суспільстві. Тож завдання, що стоїть перед учителем кожного предмета , − навчити дітей мислити критично.

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду. Які трансформуються в компетенції.

На своїх уроках  найчастіше використовую такі вправи:

§  кубування;

§  кероване читання з передбаченням;

§  метод «прес»;

§  порушена послідовність;

§  взаємні питання;

§  сенкан;

§  біном фантазії;

§  придумування історії з шостим словом;

§  фантастичні гіпотези;

§  письмо в малюнках;

§  асоціативний кущ, гронування.

Вправа  «Розминка»

Вона може бути використана для знайомства учасників один з одним, для активізації емоційної, розумової діяльності на початку кожного заняття, для відпочинку, зміни виду діяльності.

§  Станьте, будь ласка, в коло і закінчіть речення одним словом:

«Уміння мислити необхідно для того, щоб…» (жити, працювати, спілкуватися, вирішувати)

Вправа  «Асоціативний кущ»

Алгоритм складання асоціативного куща:

§  записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

§  записати будь-які слова  чи фрази, які спадають на думку;

§  ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

§  записувати всі ідеї, які з’являються.

Коли ви чуєте чи вимовляєте це слово, то що чи кого уявляєте? Діти називають слова, учитель будує на дошці асоціативний кущ.

 «Кубування»

Необхідно виготовити куб, на гранях якого записані назви основних розумових операцій:

§  опишіть це;

§  порівняйте це;

§  асоціюйте це;

§  проаналізуйте це;

§  знайдіть застосування цьому;

§  аргументи «за» й «проти».

За допомогою цих запитань всебічно характеризуються об’єкти, явища та ін.

Цю вправу краще використовувати під час уроків розвитку мовлення.

«Сенкан»

Це вірш, який складається з п’яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує, віддзеркалює тему.

Така форма роботи не тільки сприяє покращенню емоційного стану школярів, а й дає змогу перевірити, як учні запам’ятали найважливіші поняття теми, розвиває вміння узагальнювати  вивчений матеріал. Складаючи сенкани, учні перетворюють нові знання на власні.

1.      Тема ( іменник)

2.      Опис ( прикметник)

3.      Дія ( дієслово)

4.      Ставлення, почуття з приводу обговорюваного.

5.      Перефантазування сутності ( синонім, узагальнення підсумок)

«Гронування»

«Гронування» – малюнкова технологія, суть якої в тому, що по середині аркуша записується чи замальовується основне слово (ідея, тема), а по сторонах фіксуються слова (малюнки), пов’язані з ним.Такий вид роботи ефективний для використання у 3-4 кл. на уроках природознавства, укр.мови.

 «Метод прес»

Етапи методу прес:

§  Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

§  Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

§  Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»

§  Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…» [ 1, с. 67-68]

 «Взаємні запитання»

§  Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.

§  Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

§  Одне одному в групі;

§  Одне одному в парах;

§  Одна пара (група) іншій.

«Біном фантазії»

Новий образ може з’явитися, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. В «біномі фантазії» слова використовуються не в їх звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. Наприклад, «шафа» і «собака». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменника: собака з шафою, шафа собаки, собака на шафі. Кожне з цих поєднань може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка.

«Придумування історії з шостим словом»

Дітям дають слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію. Наприклад: п’ять слів, які підказують сюжет казки «Червона шапочка»: дівчина, ліс, квіти, вовк, бабуся; з шостим словом, наприклад, вертоліт. (Історія може бути такою: коли вовк стукав до бабусі, його помітив вертоліт ДАІ й почав переслідувати злочинця, поки той не потрапив до рук мисливців…).

«Створення «вінегрету» з казок»

Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Цей метод принесе задоволення дитині від фантазування засобами слова.

«Фантастичні гіпотези»

Ця техніка виражена у формі запитання: «Що було б, якби…?»

Я думаю, якщо використовувати такі прийоми, можна виховати людину, яка мислить критично, і вона матиме широкий спектр навиків, а саме:

1.      Відкритість до інших думок.

2.      Компетентність.

3.      Інтелектуальна активність.

4.      Допитливість.

5.      Незалежність мислення.

6.      Вміння дискутувати.

7.      Проникливісь.

8.      Самокритичність.

Людина, яка мислить критично, вмітиме:

1.      Визначати проблему.

2.      Перевіряти використану інформацію.

3.      Синтезувати здобуті знання.

4.      Робити висновки.

5.      Приймати оптимальне рішення.

Висновки. Важливість педагогічних інновацій для шкіл України обумовлена кількома аспектами: можливість встановлення рівноправних партнерських стосунків між учителем і учнем, організація в процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається, орієнтація навчання на результат і набуття учнями найважливіших компетентностей, можливість практичної реалізації технологічного, суб’єктного й особистісно зорієнтованого підходів до організації педагогічного процесу. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання,спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. Технологія формування критичного мислення школярів у процесі вивчення української мови та літератури передбачає формування пізнавального інтересу шляхом розвитку внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання, підтримку пізнавальної активності учнів, спонукання їх до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом і на її ґрунті формування аналітичних суджень.

Урок критичного мислення

              за оповіданням В. Сухомлинського

     

Мета:  Познайомити з оповіданням В. Сухомлинського.

             Навчати правильного, виразного, свідомого читання.

             Вчити порівнювати, аналізувати, робити висновки.

             Розвивати уяву, вміння висловлювати свою думку;

             логічне  мис­лення,образне мислення.

             Розвивати уміння давати критичну оцінку своїм діям.

             Виховувати почуття відповідальності за доручену справу.

                                        Хід уроку

I.      Організація класу до роботи.

Вчитель: Ось дзвінок нам дав сигнал: працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо і урок наш починаймо.

 Девіз уроку:           Видумуй, пробуй, твори!

                                Розум, фантазію прояви!

                                Активним і уважним бувай!

                                І про кмітливість не забувай!

Правила, за якими будемо працювати на уроці:

-   поважати думку кожного;

-   говорити по черзі.

II.   Актуалізація опорних знань.

-     Діти, ми продовжуємо знайомство з творами видатного українського педагога В.Сухомлинського. Зараз ви зробите припущення, якого саме буде тема сьогоднішнього твору.

Загадка                                                    Скоромовка

Невеличка, сніжно-біла,                    У голубки - горлички

Це її в небесну шир                            Туркотливе горлечко

Люди радісно пускають                     Горличка туркоче,

 Сповістити всіх про мир.                  Горличка воркоче.

Кожний з нас цю пташку знає,

її назву відгадає.

                               /Голуб/

///. Передбачення. Знайомство з темою уроку

( На дошці записана тема, опорні слова закриті. А групи отримують такі слова.)

Робота в групах. ( музичне оформлення).

а)   3 та 4 групи працюють лише за назвою тексту.

б)  1,2,5 - за назвою й за опорними словами:                                                                                                                                                                                                                                                                       

                    - сільська школа;

                    - голуби;

                    - пшеницю та хліб;

                    - по черзі;

                    - минуло літо;

                    - принесли корм;

                    - всі до Олега.

Перевірка / Спочатку читають свої твори З та 4 групи. Відкриваються на дошці опорні слова. Перечитують свої твори 1,2,5 групи.)

- Чому твори цих груп схожі?

            / Вони працювали за опорними словами./

IV.  Усвідомлення.

1. Читання тексту, порівняння зі своїми творами.

-  Твір якої групи наблизився до прочитаного оповідання?

             (Фіз. Хвилинка під музичний супровід)

■

2. Читання тексту, діти задають питання до частин тексту.

-   Які питання автора залишилися без відповіді? Спробуйте ви відповіс­ти на ці питання.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

-   Назва оповідання - розповідне речення. Прочитайте його так, щоб во­но стало питальним. Дайте відповідь на це питання.

-   Діти, на вашу думку, як почували себе учні, коли всі голуби полетіли до Олега?

-  А перед ким їм повинно бути соромно?

-  Чи сподобався вам Олег? Чим?

3.  Які прислів'я підходять до нашого тексту?

-   Не хвались, а вчись!

-  Почати - починає, та кінчати не кінчає.

-  Хто діло робить, а хто гави ловить.

-  Лінь — гірше хвороби.

V.  «Сенкан» (п'ятиряддя)

 1. Голуби

2.  Які? Розумні благодатні, красиві, сизокрилі.

3.  Що роблять? Кружляють, пурхають, літають, піднімаються вгору, каменем падають вниз.

4. Своє ставлення; почуття: цікаво спостерігати, ніжність, вірність,красиві птахи.

5. Перефразуй сутності,      

образні вирази                                                                                                                                                                                                                                                         

                                                   дівчина — голубка,

                                                         хлопець — сизокрилий голуб,

                                                        живуть як голубки,

                                                        голуб — символ миру.

VI. Твір-есе. /Підсумок/

Чи обов'язково було дітям підгодовувати птахів?

Якщо — так, то чому?                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                Якщо — ні, то чому?

Д/з. "Голуби в цирку" - за і проти.